Основні публічні журнали

Комбінований показ журналів Вікіджерел. Ви можете відфільтрувати результати за типом журналу, іменем користувача (враховується регістр) або зазначеною сторінкою (також враховується регістр).

• 06:11, 9 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Багалій Д. Автобіографія (1927).pdf/44 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: Вибори на доцента Харківського університету ват-доцента відомого згодом академика В. С. Іконнікова, що читав лиш 2 роки. Р. 1867 був за штатного доцента чорносотенець і україно- жер Г. Ф. Карпов, що яскраво виявив свою ідеологію у вступній лекції. Він вибув...) Мітка: Не вичитано
• 06:11, 9 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Багалій Д. Автобіографія (1927).pdf/43 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: Вибори на допента Харківського університету на катедру російської історії в 1883 році. Одначе досі мені ще не пощастило її знайти, і я мушу обмежитися тим, що маю — з одного боку — виписками¹) з архівної справи про вибори мене на доцента на історично-філ...) Мітка: Не вичитано
• 06:11, 9 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Багалій Д. Автобіографія (1927).pdf/42 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: Вибори на доцента Харківського упіверситету на видання Шевченкових творів, видавала Кобзаря, допомагала ро- дичам Шевченка, опоряджала Шевченкову могилу й дбала про неї, то-що. Жінок до її складу запорозьким звичаєм не допускали. До цього можу додати...) Мітка: Не вичитано
• 06:11, 9 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Багалій Д. Автобіографія (1927).pdf/41 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: Готу вання до наукової праші в Кніві (1880—1883) накладало на нас обов'язок виучувати історію, етнографію, фольклор- українського народу, а наші кубанці були живі носії українства в сучасному. Всі ми брали жваву участь у культурній, освітній українській пр...) Мітка: Не вичитано
• 06:11, 9 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Багалій Д. Автобіографія (1927).pdf/40 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: Готування до наукової праці в Київі (1880—1883) Добрий розум в голові, Гострі ножі у траві, Гострі номі аж горять На царів та на панят. Ой мочені, купані У городі Умані, Беріть ножі у руки, Дайте муки за муки. А ми в Умані бували І про Умань чували, Про Гонту, За...) Мітка: Не вичитано
• 06:10, 9 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Багалій Д. Автобіографія (1927).pdf/39 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 06:03, 9 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Багалій Д. Автобіографія (1927).pdf/38 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 06:01, 9 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Багалій Д. Автобіографія (1927).pdf/37 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 05:58, 9 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Багалій Д. Автобіографія (1927).pdf/36 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 05:55, 9 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Багалій Д. Автобіографія (1927).pdf/35 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 05:51, 9 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Баран С. Новий краєвий статут і нова виборча ординация соймова (1914).pdf/14 (Без тексту) Мітка: Без тексту
• 05:49, 9 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Загул Д. Поетика (1923).djvu/140 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: 140- Найбільш убогими вважаються рими дієслівні („мав — знав“ „ходи́ — годи́“, а головно форми на ає (питає, читає, не знає, мовляє і т. д.), аю, аютъ і т. д. Багата рима мусить мати повний суголос: („сяйво—зайво“, „світло — квітло“, „неначе — юначе“), ма...) Мітка: Не вичитано
• 05:41, 9 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Загул Д. Поетика (1923).djvu/141 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: 141 „правильний“, розміряний ритм. З цих причин нові, су- часні псети почали допускати і в риму ріжні „неправиль- ности“ як і в ритм. Ми вже сказали, що поет мусить єра- жати читача несподіванкою, бо тільки тоді викличе певне вражіння в читача. Щоби і в ри...) Мітка: Не вичитано
• 05:41, 9 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Загул Д. Поетика (1923).djvu/142 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 11:42, 8 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Калідаса. Шякунталя (1929).djvu/10 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 11:35, 8 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Калідаса. Шякунталя (1929).djvu/9 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: грек іми. Та найближче до істини був, мабуть, Е. Майєр¹) 93 +б, він казав, що й індуська драма, як і всяка інша, постала з лірико-епічних пісень релігійного характеру. Діяло- гічна пісня — от початок усякій драмі, а в тім числі й індуській. Потім згодом драма...) Мітка: Не вичитано
• 11:34, 8 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Калідаса. Шякунталя (1929).djvu/8 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 11:31, 8 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Калідаса. Шякунталя (1929).djvu/7 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 11:24, 8 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Калідаса. Шякунталя (1929).djvu/6 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: Чуднувате було те „торговельне підприємство“… Воно мало власне військо, необмежену політичну владу, мало право об'являти війну, укладати мир, підписувати всякі трактати, призначати громадське урядування і т. д. словом, це була інституція, що правила...) Мітка: Не вичитано
• 11:19, 8 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Калідаса. Шякунталя (1929).djvu/5 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 15:14, 4 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Михайло Грушевський. Бех-Аль-Джуґур.pdf/20 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: — 20 — почав кореспондент, набираючи рядки для ґазети. Грошаки, по два пенси за рядок стояли йому перед очима. Тілько Годж уперто мовчав. Він не бачив нїякого дива, що Араби його нена- видять, як він вішає їх. Йому прийшла на гадку остатня вечеря в касинї,...) Мітка: Не вичитано
• 15:13, 4 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Михайло Грушевський. Бех-Аль-Джуґур.pdf/19 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 15:12, 4 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Михайло Грушевський. Бех-Аль-Джуґур.pdf/18 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 14:29, 4 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Михайло Грушевський. Бех-Аль-Джуґур.pdf/17 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: — 17 — так пишно описував, було на погляд ро- ків 55—60, але се був ще дужий дїдок. Звістно, нї „королем степу“, нї „одним з тих Арабів, що…“ він не був. Се був старий хлїбороб, що весь вік кохав ся у своїй ниві, у своїй худобі, і лаяв ся із своєю жінкою, старо...) Мітка: Не вичитано
• 14:27, 4 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Михайло Грушевський. Бех-Аль-Джуґур.pdf/16 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: — 16 — „У вечер 27 лютого, коли ми, пото- млені битвою й страшенною спекою, відди- хали серед побитих, скрівавлених ворогів та підкріпляли себе деякими консервами, до нас привели“ — кореспондент зирнув на Араба і писав — „привели Араба. Се був уже стар...) Мітка: Не вичитано
• 13:46, 4 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Арабські казки (Олесь, 1911).pdf/21 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: 29 битий громом. Коли в провинув ся, то від носї де жави ве тишилось і слілу. Там, де стояла моя сть- лиця, засинів ставок, а мешканці обернулись в ріжа нокольорових риб. Мусульмане стали рибами білого коліру. Перси — червоного, христіане-блакітного, а Євре...) Мітка: Не вичитано
• 13:46, 4 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Арабські казки (Олесь, 1911).pdf/20 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: 19 Фама, я одіслав невольників, а сам став нетори- лйче жлати ночи. Я поклавубити чарівника. перед вном ненї жінка піднесла з ласкавою усмішкою ку- холь з питвом, але я тільки пригубив його, і не- помітно вилив на землю усю отруту. Потім я ліг на ліжко і прик...) Мітка: Не вичитано
• 13:46, 4 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Арабські казки (Олесь, 1911).pdf/19 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: 18 ло допу, то не пізнав своє жінки. Така вона стаѣ зла та вередлива. Треба тобі сказати, що у пас ц тював й родич, відомий чарівник. Він навчив йі чарівництву, наговарив про мене всяких дурниць, сам же мав на думці скинути не- не з престола і сісти самому. Ні...) Мітка: Не вичитано
• 13:46, 4 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Арабські казки (Олесь, 1911).pdf/18 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: дпесли ся звуки, подібні до стогону конаючого Я менї злається, що стогін ніс ся із твоїх грудей кажи — в якіи пригоді я міг би тобі стати? Нарубок, зворушений співчуттем подорожнього роскрив свою царську кирею і сказав: „Дивись — чи наю я чого плакати і...) Мітка: Не вичитано
• 13:46, 4 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Арабські казки (Олесь, 1911).pdf/17 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: 5 в дорогих, мнягких килимах, золото і дорогопінне каміннє оодобляло меблю, покриту коли не єдвабов. то шовком. В одпій самій великій кімнаті тихо шу- мів водограй. Чотирі золотих леви пускали із сво- їх паш струмки криштальової води, які перепре- щувалис...) Мітка: Не вичитано
• 13:46, 4 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Арабські казки (Олесь, 1911).pdf/16 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: Оставай ся в моєму курінї, а вранці коли прий мть з привітівиєм, скажи, що я почуваю себе не- Алорово і мноко ло хочу бачити. зк товоритинем що дня, доки я не вернусі. Даремно великий візір, упавши в ноги, бла- гав султана не йти може на зустріч лихові — Сул...) Мітка: Не вичитано
• 13:46, 4 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Арабські казки (Олесь, 1911).pdf/15 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: Візіре! Я мушу росплутати сей клубок і знай ти вею правлу. Насамперед мені треба роспитачи самого рибалку. Прийшов рибалка і росказав де він ловить рибу. Султан дуже здивував ся довідавшись, що недалеко від столиці, зараз же за горою, між гор- бами, єсть...) Мітка: Не вичитано
• 13:45, 4 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Арабські казки (Олесь, 1911).pdf/14 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: 13 і він зараз жо пішов до суттана і росказак Аму про все, що бачив у кухпі. Здивований сул- Фли тиеленив баканио чгледоти ов ливо на власни очи негаино призети рибали, і суллав сказає пому. Мій друже, чи не міг би ти вловити ще чо- тирьох риб ріжних колірів....) Мітка: Не вичитано
• 13:45, 4 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Арабські казки (Олесь, 1911).pdf/13 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: 12 руки. — Що я скажу султанови, коли він знелифь подати рибу на стіл? Та ві же мені школи непа вірить, коли я роскажу все, що стало ся На щасте незабаров ввішов в кухни великий візір, щоб повідатись, про нову страву. Кухар, звичайно, росказав йому про своє г...) Мітка: Не вичитано
• 13:40, 4 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Арабські казки (Олесь, 1911).pdf/12 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: Олпеси їх у кухию і скажи кухарю, щоб він Яик їх, яь найкраше Я певен, що і сиак у них Коодо зивкивни. Рибалка одніс рибу до кухаря, взяв гроші і весело пішов до дому, щоб поділитись з жінкою своїм щястєм. Ніколи в житті в його кишені не бу- ло стільки грошси...) Мітка: Не вичитано
• 13:37, 4 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Арабські казки (Олесь, 1911).pdf/11 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 20:03, 2 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Брик І. На народній роботї (1910).pdf/9 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: І як співи пташині в повітрі летять, Усьміхають ся днї золотії! „Не тодї! не тодї! Як лютують вітри І скрізь ніч, всюди, хмари похмурі, Ти тодї уставай, свою зброю бери І борись серед темряви й бурі!…“ таку непривітну і бурливу хвилю Грінченко Під борнї я...) Мітка: Не вичитано
• 20:03, 2 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Брик І. На народній роботї (1910).pdf/8 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: „Хоч у недолї й нещастї звікуєм, - Долю онукам дамо! Ми на роботу на сьвіт народились Ми для борні живемо! З тим сьвятим почутєм обовязку народньої пра- цї, з тою євангельською вірою в успіх її, ступає поет на важкий, тернистий шлях українського письменн...) Мітка: Не вичитано
• 20:03, 2 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Брик І. На народній роботї (1910).pdf/7 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: ся нїколи, а так само починає минати і минеть ся певно і у наших братів на Українї. Малий Грінченко вихований був дома по москов- ськи, тай по московськи виховувала його далі і шко- ла. І не диво, що коли прокинула ся в нїм божа іскра писати вірші, писав їх...) Мітка: Не вичитано
• 20:03, 2 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Брик І. На народній роботї (1910).pdf/6 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: Тож нашим обовязком пізнати бодай добре їх житє і заслуги, черти з них науку, заохоту славне дякувати їм за високі думки і віру за вказаний шлях і тим шляхом йти та нести память про тих ве- литнів духа і працї „од рода в род“. Одним з перших, що на се засл...) Мітка: Не вичитано
• 20:03, 2 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Брик І. На народній роботї (1910).pdf/5 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: впало їх в бою в чистім полі, скільки найшло смерть у морі; скільки замучено в тюрмах, скільки під мечем живцем заму- ката, на палях; скільки почетвертовано — чено. І ти не впав, бо дорого заплатив своє дальше істнованє. Тобі блисла воля, защеміла у змучен...) Мітка: Не вичитано
• 20:03, 2 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Брик І. На народній роботї (1910).pdf/4 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: 841.7) Н8585 О68 „Ви сподївали ся, ждали: Ось вони, ось упадуть! Силу вже їх ми зламали, Голосу їх вже не чуть. „Тільки даремно ви ждали: Падать не думали ми, Сил наших ще не зламали Горе і муки тюрми. „А коли й вмрем серед бою. То не на радість і вам; Бо ведемо за...) Мітка: Не вичитано
• 20:03, 2 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Брик І. На народній роботї (1910).pdf/10 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: словом. Вже в 1667. р. Андрусівським миром розірвано Україну на дві половини, — одну віддано під Польщу а друга лишила ся при Москві. Другий удар завдає Москва Українї в 1685. р. че- рез насильне підчиненє української церкви під догляд і власть московського...) Мітка: Не вичитано
• 20:03, 2 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Брик І. На народній роботї (1910).pdf/11 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 14:22, 2 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Білецький Л. Поезія та її критика (1921).pdf/7 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: ходяться наші естетичні почуття що до цих творів, відповідно до цього ми даємо відповідь. Остання є резульгатом або нашого хвилевого, скоробіжучого настрою, або в часі байдужого чи буденного стану нашої душі ми даємо певну банальну відповідь, що є від...) Мітка: Не вичитано
• 14:20, 2 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Білецький Л. Поезія та її критика (1921).pdf/6 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: Наука Христа, Євангеліє, де ця наука вповні виявлена, Біблія… хто не розуміє отсі, в світовому значінню ґеніяльні твори? Але скільки толкувань написано на ці твори, скільки реліґій повстало лише виключно на цих невеликих книгах, а ще більше повстало ре...) Мітка: Не вичитано
• 13:38, 2 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Вікіджерела:Видання товариства „Просвіта“ (Створена сторінка: {{заголовок | назва = Видання товариства „Просвіта“ | рік = | місто = Львів | видавець = Товариство «Просвіта» | примітки = }} {{HidePageTitleNamespace}} {| class="wikitable sortable" !№||Автор/Редактор||Назва||Рік |- |714||Наш всесвіт і його будова||Наш всесві...)
• 13:31, 2 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Початки слави української народньої пісні в Галичині (Створена сторінка: {{заголовок | назва = Початки слави української народньої пісні в Галичині | автор = Василь Щурат | секція = | рік = 1927 | місто = Львів | видавець = Просвіта | правопис = | обкладинка = Щурат В. Початки слави української народньої пісні в Галичині (1927).djvu <!--...) Мітка: Посилання на сторінки неоднозначності
• 12:35, 1 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Щурат В. Початки слави української народньої пісні в Галичині (1927).djvu/10 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: ską roskosz? Smutne i ponure, kiedy opiewają stan teraźniej- szy mieszkańców niegdyś wolnych, a dziś jęczących w srogiej niewoli, jakby kamieniem grobowym przywalają pierś wezbraną westchnieniem smutku, a łzy rozczulenia i gorzkiegq żalu cisną do oczów. Ale kiedy uderzą w stronę przeszłości i zabrzmią dawną sławą, imieniem Kozaków szeroko rozwianym po świecie, pobratymstwem z Polską, pohulankami po stepach, zamorskiemi wyprawy i...) Мітка: Не вичитано
• 12:35, 1 серпня 2026 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Щурат В. Початки слави української народньої пісні в Галичині (1927).djvu/13 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: „w tropy dąży“ і инші, що можуть свідчити лиш про брак почуття для простоти вислову української пісні. А щож прийшлосьби сказати про менше вдатні перерібки тогож Сємінського, про таку, на приклад, як: Gomon, gomon po dąbrowie, Tuman w polu się przewale… Тим „ґомоном“ польськи...) Мітка: Не вичитано