Основні публічні журнали

Комбінований показ журналів Вікіджерел. Ви можете відфільтрувати результати за типом журналу, іменем користувача (враховується регістр) або зазначеною сторінкою (також враховується регістр).

• 12:15, 16 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/3 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 12:07, 16 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/42 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 11:59, 16 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/1 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 09:46, 16 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/29 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: — 28 важніші. Через те я поки що й не займатиму ин- ших. А що до зачеплених трьох питаннів, то, після всього сказаного, можно, мені здається, сказати так: кожен, хто дбає про те, щоб ширилось наше пись- менство, щоб народ наш яко мога швидче почав освічуватис...) Мітка: Не вичитано
• 09:46, 16 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/28 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: 27 — частіше писали апостроф замісто проминутої літери „: з' сего свҍта, в Церкви Божей, з' учителей і т. и.*); у новому вкраїнському письменстві їм взагалі зазначалося випадання зсуків (як не було змалку, не буде й д'останку) і так цього знаку треба для наш...) Мітка: Не вичитано
• 09:46, 16 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/27 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: 26 — що перечно, це до того зіб'є дітей з пантелику, помилки на вживання літери ь стануть такими са- ме частими, як у московській мові помилки на лі- теру т, і робитимуть і учням, і вчителеві стільки ж клопоту. Та й не тільки це. Адже відомо, що право- пис з ча...) Мітка: Не вичитано
• 09:38, 16 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/26 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: — 25 заморочувати дитині (та й дорослому) голову силою всяких, проміж себе суперечних, правил, які нікого не навчать, а ко́жного зіб'ють з пантелику? Усе згадане дає мені змогу сказати, що пи- сання, де не зазначається одрубне читання епів- видержа- згуків...) Мітка: Не вичитано
• 09:38, 16 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/30 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: — ²9 що їм треба, ширшої публики, ширшого книгар- ського ринку для своїх книг. Тоді зникнуть і міс- цеві галицькі правописні одміни. Їх галичане й буковинці покинуть так саме, як покинули „ети- мологію“. Б. Грінченко. 1908. Додагок до статі Б. Д. Ґрінченка. Ч...) Мітка: Не вичитано
• 08:46, 16 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/25 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: — 24 шої землі (д, з.), не зливаються з йотованними я, є, ю. Коли в таких випадках слухатися галицького правопису, то нам доведеться писати однаково подя- ка (подьака) і підязати (підйазати), узятися (узьа- тися) і зявитися (зйавитися) і т. и. Усе, що сказано тут...) Мітка: Не вичитано
• 08:46, 16 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/24 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: - 23 і без того люде вимовлятимуть їх одрізнено від тих йотованих згуків. Одначе з таким правописом не можно згодитися ні з наукового погляду, пі з прак- тичного. Літери я, є, ю, — це умовні знаки, якими зазна- чаються два зовсім неоднакові з'явища: а) йотаці...) Мітка: Не вичитано
• 08:46, 16 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/23 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: — 22 tiv'oм: французьке: parlerai, parleras, parlera i т. д.— це, як по нашому: казатиму, казатимеш, каза- тиме; так саме італійське: раrlего, parlerdi, parlerа і т. и. Ще дужче не можно згодитися з д. Гнатюком, коли він забороняє (див. стор. 143—144) вживати в літсратурній мові частинку...) Мітка: Не вичитано
• 08:46, 16 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/22 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: - 21 - стоїть після слаголу, пишеться з їм укупі: riveder- sі; коли ж поперед глаголу, то окремо: si rivede. Чо- му не могло б і в нас так бути, коли це стоїть у згоді з вимаганнями нашої мови? Так саме і з тих же причин доведеться пи- сати ся окремо і в тих випадках, де во...) Мітка: Не вичитано
• 07:15, 16 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/21 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: — 20 навпаки: форма з ся поперед глаголу буде чужою і навіть (для сільського читача) незрозумілою. Та що до літературної мови і сам д. Гнатюк не обороняє такого способу: „Вправді, — каже він, — і стою за тим, аби в літературній мові не уживати ся перед діє...) Мітка: Не вичитано
• 07:09, 16 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/20 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: - 19 -— го-Нечуя) дуже неприхильно позирають на ся, коли воно трапляється після самозгуків (боюся, вернися), вважають (хоч і несправедливо) таке ся за галиць- ку вигадку і вимагають, щоб українці не писали, напр., „вернися“, а тільки „вернись“. Це, звісно, в...) Мітка: Не вичитано
• 07:08, 16 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/18 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: — 17 Ця форма є і в народній мові, і дуже поши- рена в галицьких письменників (ніколи не вжива- ючись у письменників з України росс.) От, на- приклад, без вибору, кільки зразків з Франкової збірки „З вершин і низин“ (2-ге вид.): „Не прий- десь тобі буть“ (15), „...) Мітка: Не вичитано
• 07:08, 16 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/19 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: -— 18 1144 р.), „они же не дашась имъ“(237—1146 р.), «они же устремишась на нь яко звҍрьє» (247 — 1147 р.), „зажгошась свҍчҍ вси въ церкви“ (249 — 1147 р. і т. и., і т. и.*). А що вже казати про літературу часів козацьких! Там сь замість ся аж кишить. Приміром, у знаного віршов...) Мітка: Не вичитано
• 07:06, 16 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/17 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: — 16 - на цю форму і д. Михальчук у своїй теж знаній праці: „Нарҍчія, поднарҍчія и говоры Южной Россіи въ связи съ нарҍчіями Галичины“ („Труды“ Чубинського, т. VII, 453). Збірки народніх творів дають величезну силу прикладів скороченої форми сь, та ще й з уся...) Мітка: Не вичитано
• 19:53, 15 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/37 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: - 36 раніш од усяких російських впливів, вживали ін- фінітівної форми на ть. Та ніяк не можна думати, буцім форма на ть повстала в нас тілки в XVI—XVII віці. Ні, це наша стародавня, споконвічна форма, — і вже в найстаріщих наших пам'ятниках, які до нас дій- шли,...) Мітка: Не вичитано
• 19:52, 15 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/36 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: - 35 може“ (л. 6), „Волҍлъ смерть поднять“ (л. 7), „Лепҍй стратити животъ, нҍжли непріятелю до- статся“ (л. 8), „поймать нҍкому не дали“ (л. 8). „не знать убогого, анҍ богатого“ (л. 14), „к самъ смерти подлегать мушу“ (л. 17), „Мусель бы у Гомера зычить розуму“ (л. 1...) Мітка: Не вичитано
• 19:52, 15 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/38 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: — 37 сінько жила в народніх устах поруч з формою на ти. Що ж до стародавніх пам'ятників галицьких та буковинських, то й там ми бачимо інфінітів на ть вже й у найстаріщому південно-галицькому пам'ятнику — Словах Григория Богослова XI в.: «достоҍнии слышять...) Мітка: Не вичитано
• 19:52, 15 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/35 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: — 34 Розбіраючи всі тї правописні питання, яких торкиувся д. Гнатюк у своїй статті, д. Грінченко не згадав про один пункт. Д. Гнатюк пише: „Не від річи буде зазначити, що й скорочуванє infinit. з ти на ть… не лежить у характері нашої мови. В народнїх діялєктах...) Мітка: Не вичитано
• 19:50, 15 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/34 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: — 33 — повинні додавати ще нових примусів, заплутувати правопис ще новими деталями, бо, роблючи так, ми можемо нарешті зробити наш правопис него- дящим для широких масс. Звісно, то правда, що всякий правопис може бути тільки умовно-науковим, і коли б писа...) Мітка: Не вичитано
• 15:37, 15 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/33 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: 32 ше ви будете заставляти її прислухатися, то більше вона буде плутатися, а надто коли ще це буде дити- на з такого місця, де, говорючи, і зовсім не розріз- няють тих згуків. Правило тут нічого не поможе: звісно ж, що є багато прекрасних граматичних правил,...) Мітка: Не вичитано
• 15:26, 15 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/32 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 15:15, 15 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/31 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 12:19, 15 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Категорія:Сходознавці (Створена сторінка: Автори, що займалися вивченням мов та культури Сходу або перекладали з цих мов.)
• 17:48, 13 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Категорія:Японісти (Створена сторінка: Автори, що займалися вивченням Японії, японської мови або культури Категорія:Сходознавці)
• 10:18, 9 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/16 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: — 15 — „крутимось“. Кто пишетъ раздҍльно „крутимо ся“ тотъ долженъ писать раздҍльно и „крутимо сь“ а это есть полная ореографическая нелҍпость, ко- торой и галичане не допускаютъ“.² Що це „нелҍпость“, — почуває те й д. Гна- тюк і через те згоджуєтьс...) Мітка: Не вичитано
• 10:16, 9 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/15 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: — 14 Щоб іще виразніше стала перед читачем ця справа, нехай він собі уявить українську дитину, напр. сільського хлопця, що вчиться читати має прочитати з одокремленим ся слово «крутить ся»: він неминуче прочитає його як два слова, инакше він не може його...) Мітка: Не вичитано
• 10:13, 9 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/14 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: — 13- иначе и не можетъ быть прочитано, какъ мягкое ц, и что малорусская фонетика нисколько даже не искажается этимологическимъ воспроизведеніемъ зву- ка ц буквами тос. — Въ такомъ случаҍ, — спроситъ кто нибудь, — не слҍдуетъ-ли намъ довершить этимолог...) Мітка: Не вичитано
• 10:07, 9 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/13 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: — 12 - ся в старовину, — нам те однаково; але все ж вар- то зазначити те, що і в старому нашому письмен- стві нема доводів за правопис, що обороняє д. Гнатюк, а єсть доводи тільки проти його. Не знайшовши доводів у своєму письменстві, вдається д. Гнатюк до чуж...) Мітка: Не вичитано
• 10:06, 9 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/12 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: - 11- до нинішної правописи“ (137). Але ж і тоді, як ми вже навчилися відділяти слова пишучи, і тоді все ж давні пам'ятки наші не становлють ся окремо, і д. Гнатюк міг знайти тільки шість прикладів, де ся випадком поставлено окроме, та й приклади ці знайшов він...) Мітка: Не вичитано
• 10:04, 9 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/11 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 10:29, 8 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/10 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: — 9 сповняти такими делікатесами найтоншого право- пису? Що ці делікатеси можуть мати підстави з погляду кабінетних учених, — про те я не спереча- юсь, але для діла народньої просвіти, для ширення українського письменства всякі такі штучки тільки шкод...) Мітка: Не вичитано
• 08:44, 8 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/9 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: 8 місцевости, де в слові дідіє обидва д вимовляти- муться однаково, се б то однаковісінько м'яко. Таким робом для якоїсь частини нашого народу правопис із двома крапками над і буде цілком зайвий, не відповідатиме тому, що справді чується в мові. Усе це по...) Мітка: Не вичитано
• 08:42, 8 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/8 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: — 7 треба було б напйсати це так: двідів, лвісів“*) а прихильники Желехівського натомість ставляють инший самозгук і (ї) там, де його, иншого само- згуку, зовсім нема. Таким робом перше, що ми бачимо, це те, що такий правопис ненауковий жж) і вже через те одн...) Мітка: Не вичитано
• 19:56, 7 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/7 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: -— 6 гуртка письменників. Вживалася вона там, де ви- мовляється йі, а це в українській мови в середині слів звичайно буває після самозгуків (мої, Україна, гоїти, до неї, отруїти та ин.) і з початку деяких слів (їхати, їсти, їх, їжак та инші). Не можно обійтись...) Мітка: Не вичитано
• 17:50, 7 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/43 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 17:40, 7 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/40 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 17:33, 7 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/39 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 17:29, 7 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/6 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 17:24, 7 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/5 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 17:22, 7 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Грінченко Б. Три питання нашого правопису (1908).pdf/4 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 17:15, 7 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Сімович В. На теми мови (1924).pdf/2 (Проблематична) Мітка: Проблематична
• 17:13, 7 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Сімович В. На теми мови (1924).pdf/1 (Проблематична) Мітка: Проблематична
• 16:49, 7 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Сімович В. На теми мови (1924).pdf/34 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: людина з характером, з ''сильним'' характером (укр. безхарактерний — моск. слабохарактерный); все ж, що когось {{sp-l|характеризує}}, одмічує когось од другого, дає його характеристику — може бути тільки ''характеристичне'', отже: ''характеристична риса, харак...) Мітка: Не вичитано
• 16:42, 7 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Сімович В. На теми мови (1924).pdf/33 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 13:36, 7 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Сімович В. На теми мови (1924).pdf/32 (Невичитані сторінки: Створена сторінка: з таким самим значінням: ''товариство {{sp|становить}} щодо продажу одне з найбільших підприємств''. Таксамо не по-українськи віддані такі думки: постачальником чаю {{sp|являється}} анґлійська кооперація, метою кооперації {{sp|являються}} (''мету кооперації ст...) Мітка: Не вичитано
• 13:08, 7 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Сімович В. На теми мови (1924).pdf/31 (Вичитана) Мітка: Вичитано
• 12:53, 7 листопада 2024 Bicolino34 обговорення внесок створив сторінку Сторінка:Сімович В. На теми мови (1924).pdf/30 (Вичитана) Мітка: Вичитано