Словник української мови (1927)/Зі–Зк
| ◀ Ж | Словник української мови З |
И ▶ |
|
зі • зібгати • зібгатися • зібрання • зібрати • зів • зівака • зівати • зівка • зіво • зів'янути • зів'яти • зігнати • зігнути • зігнутий • зігрівати • зігріти • зідрати • зіждати • зізвати • зізви • зізволити • зізволяти • зізнаватися • зізнання • зійти • зікратий • зілина • зілленько • зілля • зілляти • зіллячко • зільжити • зільник • зільниця • зільничок • зіма • зімівка • зімівля • зімкнути • зімлість • зімліти • зімненький • зімний • зімник • зімникуватий • зімниця • зімничуватий • зімно • зімняк • зімняти • зімнятися • зімовий • зімовик • зімовище • зімовник • зімовчак • зімогрій • зімодра • зімонька • зімський • зімувати • зімуватися • зім'яти • зім'ятися • зіниця • зіновать • зіновка • зінське щеня • зіньківка • зіпа • зіпака • зіпання • зіпати • зіпнути • зіпнутися • зіпонути • зіпратися • зіпріти • зіпсований • зіпсувати • зіпсуватися • зіпхнути • зіп'ясти • зіп'ястися • зір • зіра • зірвати • з'іритований • з'іритувати • з'іритуватися • зірк • зірка • зіркатий • зіркач • зіркий • зіркнути • зірко • зірниця • зірно • зірнути • зіронька • зірочний • зірчатий • зіскакувати • зіслати • зіспити • зіставати • зіставатися • зіставити • зіставляти • зістарити • зістаритися • зістарілий • зістрінути • зісхнути • зітерти • зіткати • зіткнутися • зітлівати • зітліти • зітнути • зітнутися • зітхання • зітхати • зітхач • зітхачка • зіхати • зіхідний • зіхнути • зіходити • зіходитися • зіхожати • з'їдатися • з'їддя • з'їдень • з'їди • з'їдини • з'їдитель • з'їдливий • з'їднати • з'їдун • з'їжа • з'їжджати • з'їжитися • з'їжка • з'їзд • з'їздини • з'їздити • з'їздитися • з'їмати • з'їсти • з'їхати • зк…