Словарь української мови (1924)/Від'ї–Відл
| ◀ Б | Словарь української мови В |
Г ▶ |
|
від'їдати • від'їдатися • від'їзд • від'їзджати • від'їздити • від'їздний • від'їсти • від'їхати • відкадити • відказ • відказати • відказувати • відказуватися • відкалабанити • відкалатати • відкараскатися • відкасник • відкаснутися • відкатувати • відкашлюватися • відквасити • відквашувати • відки • відкид • відкидання • відкидати • відкидатися • відкіль • відкільсь • відклад • відкладаний • відкладання • відкладати • відкладний • відкладувати • відклепати • відкликати • відкликатися • відклінне • відклінщина • відклонити • відклоняти • відклонятися • відклякнути • відклястися • відкозакувати • відколи • відколишній • відколоти • відколупати • відколуплювати • відколупнути • відколупувати • відколювати • відколядувати • відкопати • відкопилити • відкопування • відкопувати • відкопуватися • відкосити • відкоситися • відкотити • відкочувати • відкочуватися • відкошувати • відкрадатися • відкраювати • відкривання • відкривати • відкриватися • відкриття • відкришити • відкришитися • відкрутити • відкручувати • відкручуватися • відкудовчити • відкуп • відкупати • відкупити • відкупляти • відкуплятися • відкупне • відкупний • відкуповуватися • відкусити • відкушувати • відлазити • відламати • відламувати • відлатати • відлаюватися • відлеглий • відлеглість • відлегло • відлежати • відлежувати • відлетіти • відливало • відливати • відливатися • відлига • відлигнути • відлигти • відлинути • відлипати • відлиск • відлити • відличка • відличний • відліг • відліж • відлізти • відліпити • відліплювати • відліт • відлітати • відліч • відлічити • відлічувати • відлічуватися • відлога • відложити • відломити • відломлювати • відломок • відлузати • відлука • відлупити • відлуплювати • відлуплюватися • відлустуватися • відлучання • відлучати • відлучатися • відлучний • відлучувати • відлюбити • відлюдний • відлюдник • відлюдно • відлюдок • відлютувати • відлютуватися • відлягти • відлясок