Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/Бі–Бік

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
Берлін: Українське слово, 1924
А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я
 
Б.
 
Б–Ба · Бг–Бе · Бж–Би · Бі · Бл · Бо · Бр · Бу

бі  •  біб  •  бібка  •  біблиця  •  біблія  •  бібля  •  бібник  •  бібок  •  бібр  •  бібула  •  бібулястий  •  біб'яшок  •  бівпушок  •  біг  •  біга  •  бігавка  •  біганина  •  бігання  •  бігарь  •  бігати  •  бігатися  •  біглий  •  бігматися  •  бігнути  •  біговисько  •  бігом  •  бігота  •  бігти  •  бігун  •  бігунець  •  бігунка  •  бігунки  •  бігунці  •  бігунчик  •  бігуха  •  бігучий  •  бігучка  •  бігцем  •  бігці  •  бігчи  •  біґарь  •  біґос  •  біда  •  бідага  •  бідак  •  бідака  •  бідаха  •  бідацький  •  бідацьтво  •  бідашечка  •  бідашний  •  бідвиннячко  •  бідити  •  бідка  •  бідкання  •  бідкатися  •  бідко  •  бідкувати  •  бідкуватися  •  бідний  •  бідник  •  біднити  •  біднитися  •  бідниця  •  біднівство  •  біднійшати  •  біднісінький  •  бідність  •  бідніти  •  біднішати  •  бідно  •  біднота  •  бідночія  •  бідня  •  бідняга  •  бідняк  •  бідняка  •  бідняство  •  біднячка  •  бідолага  •  бідолажний  •  бідолайчик  •  бідолак  •  бідолака  •  бідолах  •  бідолашний  •  бідонька  •  бідорака  •  бідораха  •  бідота  •  бідочка  •  бідування  •  бідувати  •  бідуля  •  бідяга  •  бієць  •  біжак  •  біжачий  •  біждерев  •  біждерево  •  біжка  •  біжний  •  біжник  •  біжниця  •  біз  •  бізувати  •  бізуватися  •  бізун  •  бізцем  •  бізьдерево  •  бій  •  бійзько  •  бійка  •  бійкуватий  •  бійно  •  бійство  •  бік