Словарь української мови (1924)/Біл–Бія
| ◀ А | Словарь української мови Б |
В ▶ |
|
білавий • білавка • білан • біларапський • білас • біластий • білаш • білений • біленик • біленце • біленький • білет • білечка • білизна • білизнина • білий • білик • білилечко • білило • білина • білити • білитися • білиця • біличка • білісінький • білісінько • білість • біліти • білітися • білка • білкатий • білко • білля • біло • білобокий • білобородий • білобрівка • білобровий • біловерба • біловидий • біловинники • біловолосий • біловус • біловусий • білоголова • білоголовець • білоголовий • білоголовка • білоголовник • білогородок • білогрецький • білогривець • білогривий • білогруд • білогрудець • білогрудий • білогрудик • білогрудчик • білогубий • білогузка • білозерець • білозір • білозірець • білозірка • білозор • білозорець • білозорий • білозубий • білок • білокопитий • білокост • білокрилець • білокрилий • білолиций • білоніг • білоніжка • білоногий • білоок • білоплечий • білоріз • білоріпа • білорогий • білорукий • білорум'яний • білоручечка • білоручка • білослива • білотарчик • білотурка • білоусий • білохатий • білохвостий • білочка • білочник • білошка • білток • білування • білувати • білуватий • білуватися • білуга • білужий • білужина • білуха • білченя • білш • біль • більмак • більмач • більмачок • більмо • більмовий • більовий • більчок • більш • більшати • більше • більший • більшина • більшити • більшість • білюга • білюх • білющий • біля • білявий • білявина • білявиця • білявіти • білявка • білявша • біляк • біляний • білянка • біляр • білястий • білячий • бім-бім! • бімбувати • бір • біржа • біржак • біржаник • біржовик • бірмак • бірник • бірок • бірувати • бірше • біс • бісдерево • бісеня • бісик • бісиний • бісів • бісіянський • біскуп • бісма • бісний • бісновистий • біснуватий • біснуватися • бісовський • бісовщина • бісота • бісурка • бісурман • бісурманець • бісяка • біхреса • бічечок • бічи • бічко • бічний • бічок • біючий • біяк • біяти