Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/Дв–Дд

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
Берлін: Українське слово, 1924
А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я
 
Д.
 

два  •  двадньовий  •  двадцятеро  •  двадцятий  •  двадцятірко  •  двадцятка  •  двадцятник  •  двадцяток  •  двадцять  •  двайцять  •  дванадцятеро  •  дванадцятиголовний  •  дванадцятий  •  дванадцятикрилка  •  дванадцятка  •  дванадцять  •  дванайцять  •  дверечки  •  двері  •  дверник  •  дверниця  •  дверці  •  дверчата  •  дверчатий  •  дверчатка  •  двиг  •  двигати  •  двигатися  •  двигіт  •  двигнути  •  двигнутися  •  двигонити  •  двиготіти  •  двигтіння  •  двигтіти  •  движати  •  движкати  •  движкий  •  движок  •  двинути  •  двихкати  •  двихтіти  •  дві  •  двійє  •  двійка  •  двійко  •  двійло  •  двійловий  •  двійлячий  •  двійнесенький  •  двійний  •  двійник  •  двійнята  •  двійця  •  двійчастий  •  двійчатий  •  двійчи  •  двіліток  •  двір  •  двірець  •  двірка  •  двірня  •  двірняк  •  двірнячка  •  двірок  •  двірочок  •  двірський  •  двіста  •  двісті  •  двіцалівка  •  двічи  •  двічі  •  двоє  •  двоєм  •  двоєчко  •  двожильний  •  двоїстий  •  двоїти  •  двоїтися  •  двойко  •  двойлезний  •  двойнити  •  двойчатий  •  двокроть  •  двоногий  •  дворак  •  дворанство  •  двораченько  •  дворець  •  дворик  •  двориченько  •  дворище  •  дворічняк  •  дворка  •  дворняга  •  дворовий  •  дворок  •  дворочок  •  дворський  •  дворучки  •  дворядний  •  дворядовий  •  дворяк  •  дворян  •  дворянин  •  дворянка  •  дворянство  •  дворянський  •  дворяченько  •  двохліток  •  двояк  •  двоян  •  двужон  •  двуличний  •  ддати