Словарь української мови (1924)/Сн–Сок
| ◀ Р | Словарь української мови С |
Т ▶ |
|
снага • снадь • снажний • снажно • снастити • снасть • снизька • снити • снитися • снитка • сницарство • сницарський • сницарь • сниця • снище • снівниця • сніг • снігар • снігниця • сніговий • сніговиця • сніговобілий • сніголюб • снігоцвіт • снігур • снігурка • снідальниця • сніданенько • снідання • сніданок • снідати • сніжечок • сніжина • сніжити • сніжний • сніжниця • сніжок • сніз • снізка • сніп • снісарь • сніт • снітий • снітистий • снітитися • снітиця • снітій • сніть • снітяк • сніцарь • сновига • сновиґайло • сновигати • сновида • сновидати • сновидний • снодійний • сноза • снозик • снозити • снопик • снопок • снопчик • снота • сноток • снувавка • снувавник • снувалка • снувальниця • снувати • снуватися • снуровиці • снядіти • соб • собака • собакарь • собакуватий • собарний • собацький • собача • собачий • собачиний • собачиця • собачка • собачник • собачня • собі • собір • собічити • собкати • соболевий • соболиця • соболь • собольовий • соболя • собор • соборець • соборище • соборувати • соборуватися • сова • совало • совати • соватися • совгалка • совганитися • совганка • совгатися • совгач • совгнути • совдати • совершити • совзати • совзениця • совиний • совинча • совиня • совище • совісний • совість • совітати • совітатися • совманитися • совманути • совонька • совп • совуля • совуня • соглядати • согравати • согрішати • содержувати • содома • содухи • соєдник • созвідати • сой • сойка • сойм • сокира • сокирка • сокиркуватий • сокирний • сокирник • сокирницький • сокирня • сокирочка • сокирянка • сокіл • сокір • сокірвиця • сокове • соковитий • соколеня • соколиний • соколинча • соколиха • соколиця • соколовий • соколонько • соколя • сокорина • сокорити • сокоруха • сокотати • сокотач • сокотити • сокотитися • сокотіти • сокотуха • сокрушина • соктіти • сокуплювати • сокупний