Словарь української мови (1924)/Пома–Поми
◀ О | Словарь української мови П |
Р ▶ |
|
помагати • помагатися • помагач • помаґлювати • помазанець • помазання • помазати • помазкатися • помазок • помазувати • помазуватися • помазуха • помазчити • помайнувати • помайструвати • помаленьку • помали • помалий • помалити • помалу • помалювати • помалюсіньку • помамляти • помана • помандрувати • поманеньку • поманжати • поманити • поманіжити • поманіжитися • поманливий • помантачити • поманюньку • поманячити • помарити • помарнити • помарнілий • помарніти • помарнотравити • помарнотратити • помарнувати • помаршалкувати • помаслувати • помастити • поматися • поматіркувати • помахати • помахнути • помахувати • помацати • помацатися • помацки • помацуватися • помаширувати • помаяти • помаячити • помеж • помеже • помеженник • помеженно • помежно • помежувати • помекати • помело • поменити • поменитися • поменувати • поменчати • поменшання • поменшати • поменшатися • поменятися • помер • померанець • помережати • померзенитися • померзитися • померзлий • померзнути • померзти • померки • померклий • померкнути • померкти • померлий • помертвіти • померти • помертися • померхти • помершленник • помести • помет • пометати • пометушитися • помивати • помиї • помийний • помийник • помийниця • помикати • помилешно • помилитися • помилка • помилування • помилувати • помилуватися • помильне • помиляти • помилятися • помимрити • помин • поминальний • поминальник • поминальниця • поминати • поминатися • поминки • поминутися • помирити • помиритися • помирна • помирувати • помиршавіти • помисел • помислити • помити • помитися • помиток • помихтіти • помишлення • помишляти