Словарь української мови (1924)/Прит
◀ О | Словарь української мови П |
Р ▶ |
|
притаганка • притаєнний • притаїти • притаїтися • притакнути • притаковити • притаковитися • притакувати • притаманний • притаманно • притамний • притамувати • пританцьовувати • притарабанити • притарабанитися • притарасовувати • притаскати • притвор • притектися • прителепкуватий • прителіпатися • прителішитися • прителішуватися • прителющити • прителющитися • притемком • притемніти • притика • притикати • притикатися • притикач • притин • притина • притинати • притирити • притирок • притирювати • притирюватися • притиск • притискати • притихати • притихомирити • притихомиритися • притихти • притихшати • притичина • притичка • притишити • приткати • приткнути • притовкмачити • притовкти • притовпитися • притока • притокмити • притолочити • притомен • притомити • притомляти • притомлятися • притомний • притопити • притоптати • притоптувати • приторговувати • приторжити • приторкатися • приторкувати • приторочити • приточити • приточувати • притошний • притрапитися • притрапка • притрапунок • притриматися • притримуватися • притруд • притрусити • притрут • притрухлий • притрухнути • притрухти • притрушувати • притрястися • притуга • притужина • притужити • притужний • притул • притула • притулити • притулок • притулювати • притуляти • притулятися • притуманити • притуманювати • притупати • притупити • притупувати • притупцьовувати • притур • притухати • притхля • притхнутися • притьма • притьмо • притьмом • притьопати • притюжина • притюжити • притюкнути • притюпати • притяг • притягати • притягатися • притяжа • притяти