Словарь української мови (1924)/Пора–Порож
◀ О | Словарь української мови П |
Р ▶ |
|
пора • порада • порадити • порадіти • порадливий • порадний • порадник • порадниця • порадничок • порадонька • порадувати • порадуватися • поражати • поражатися • пораза • поразити • поразка • порай • поралити • пораненьку • поранина • поранити • поранитися • поранка • поранку • поранник • порання • порано • порати • поратися • поратівник • поратування • поратувати • поратунок • порахубитися • порахувати • порахуватися • порахунок • порачити • порачкувати • пораяти • порвати • порватися • поребрина • пореготати • пореготатися • порекло • поремствувати • поремствуватися • поренчата • порепатися • поржавіти • порзний • порзнитися • поривати • пориватися • поризькати • порикожа • поримарювати • поринати • поринути • порипати • порипатися • порипіти • порискати • порисувати • порисуватися • порити • поритися • порихтувати • пориш • поріб • порібля • порібрє • порібрина • поріб'я • порівняти • порівнятися • порівці • поріг • поріддя • порідішати • поріднити • поріднитися • порідня • порідшати • поріж • поріженько • поріжок • порізати • порізатися • порізник • порізникувати • порізнити • порізнитися • порізно • порікати • порікувати • поріст • порічанин • порічки • порічківка • порічковий • поріччя • поркиниці • порклиця • порнути • порняла • поробити • поробитися • поробляти • поробок • поровий • порода • породити • породитися • породичатися • породілля • порожденниця • порожнем • порожник • порожній • порожнювати • порожня • порожнява • порожняк