Автор:Павло Грабовський/Поезія
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| ◀ Павло Грабовський | Поезія |
А[ред.]
Б[ред.]
В[ред.]
- В далекій рідній стороні… (Інокентій Омулевський)
- В далечінь
- В окопищах (Іван Вазов)
- В червонім убранні мандрівниця пізно (Ада Негрі)
- Василь Шибанів (Олексій Толстой)
- Весна
- Виклик
- Вихром під час непогоди… (Інокентій Омулевський)
- Вітер стогне, завиває… (Генріх Гейне)
- Вночі
- Володарям та суддям (Гаврило Державін)
- Вона іде… (Джордж Байрон)
- Вони кохалися удвох… (Генріх Гейне)
Г[ред.]
- Гадка
- Гаряче душа молилась…
- Гей, повій на сиротину… (Вацлав Ганка)
- Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне… (С. Томашик)
- Грати, рушниці, дозорці муштровані…
Д[ред.]
- Дайте!
- Далеко
- До …
- До бандури
- До Бестужева (Кіндрат Рилєєв)
- До галичан
- До дитини
- До Італії (Вінченцо да Філікайя)
- До матері («Мамо — голубко!»)
- До матері («Снивсь мені образ твій, тихий, помучений…»)
- До мучениці
- До Н. К. С. («Заранку в холодну могилу…»)
- До Н. К. С. («Такої певної, святої…»)
- До орла (Іван Вазов)
- До Русі-України
- До самого себе (Джакомо Леопарді)
- До сестри («Сяли зорі; підбивався місяць…»)
- До сіячів
- До товариства
- До товариша
- До України («Під небом дальньої чужини…»)
- До Українців («Є вас всюди, браття милі…»)
- До Українців («Українці, браття милі…»)
- До Українців. I. («Боже! Чи знайдеться край, так зрабований…»)
- До Українців. II. («Вставайте, Вкраїнці!»)
- До Українців. III. («Багацько в нас було працівників пера…»)
- До Українців. IV. («Гей, брати!»)
- Доля
- Доля (Леренц)
- Доля (Ада Негрі)
- Допусти
- Дощ та буря, вечір гасне… (Томас Мур)
- Дружно, міцно всіх вас, браття… (Михайло Михайлов)
- Дуже березку сокирою тнули…
- Думка
Е[ред.]
Є[ред.]
Ж[ред.]
З[ред.]
І[ред.]
Й[ред.]
К[ред.]
- Кайдани (Олександр Полежаєв)
- Кайданники (Олексій Толстой)
- Квітка (до Н. К. С.)
- Китайський цісар (Генріх Гейне)
- Красно при долині…
- Краще
Л[ред.]
М[ред.]
Н[ред.]
- На дальнім небосхилі (Генріх Гейне)
- На лист
- На морі
- На п'яті роковини різні Ментанської (Джозуе Кардуччі)
- На память («Навік минули вільні годи…»)
- Над могилою
- Надія
- Найчудовніший вид… (Томас Мур)
- Народові єврейському
- Народовцеві
- Нас омертвячив сон страшний… (Генріх Гейне)
- Не вертай ся — оставай ся (Ада Негрі)
- Не вихваляйте мені більш… (Джордж Байрон)
- Не забудьмо того поля… (Томас Мур)
- Не йму я снам, але бува… (Інокентій Омулевський)
- Нема мені назви. Я — вбога дочка (Ада Негрі)
- Нива (Юлія Жадовська)
- Ні, нема що нам радіть на горе… (Іван Вазов)
- Ніч
- Ніч; небосхил туманіє… (Микола Огарьов)
- Нудьга без краю, серце гасне…
О[ред.]
- О краю мій! Прощаючись на віки… (Томас Мур)
- О, як серцем я хвораю… (Ніколаус Ленау)
- Осінь (Олексій Плещеєв)
- Осінь (Афанасій Фет)
- Оце я думаю, брати…
П[ред.]
- Пахне сіном серед луки… (Аполлон Майков)
- Пісня про сорочку (Томас Гуд)
- По морю
- Погасла свічка, тільки кінчик гноту… (Всеволод Гаршин)
- Поезії святої звуки милі! (Всеволод Гаршин)
- Пошли їм, господи, відраду… (Федір Тютчев)
- Пророк (Микола Некрасов)
- Прощання (М. В. С-му)
- Пташка (Олександр Пушкін)
- Пташка (Федір Туманський)
- Пташка (Олексій Плещеєв)
- Пустка
Р[ред.]
С[ред.]
- Сад зачарований (Ада Негрі)
- Саул (Джордж Байрон)
- Сеї ночи до ліжка мого надійшла (Ада Негрі)
- Сироти («Сердешні діти… батька взято…»)
- Соловейки, рожі, пахощі та співи… (Томас Мур)
- Спів ірокезця (Олександр Полежаєв)
- Сповідь Наливайка (Кіндрат Рилєєв)
- Спогадання
- Суд божий над єпископом (Роберт Сауті)
- Сучасникові
- Сьвітить сонце красне… (Томас Мур)
- Сяли очі, сяла стрічка…
Т[ред.]
- Ти була мені краща, ніж очі… (Август Харамбашич)
- Ткачі (Генріх Гейне)
- Тхне домовиною сумною… (Джордж Байрон)
- Тяжкий завіт
- Тяжко жити; зникли сили… (Едуард Губер)